Соджу – солодка корейська горілка

В Японії – саке, в Німеччині – шнапс, в Угорщині – палінка, а в Кореї – соджу. Однак на відміну від своїх «колег», корейська горілка не так відома і популярна у світі, хоча у себе на батьківщині користується народною любов’ю і повагою. Тим не менш, соджу експортується у 80 країн, а в 2014 році марка Jinro Soju отримала титул самого продаваного алкогольного бренду у світі (понад 90% продукції реалізовано у Південній Кореї).

Соджу (소주, 燒酒) – корейський національний алкогольний напій міцністю 16-45 градусів, являє собою прозору, солодкувату рідину з характерним запахом спирту. Виробляється шляхом оцукрювання, зброджування і переробки крохмалевмісної сировини (картоплі або зерна) з подальшим розведенням водою. Допускається наявність у складі ароматичних добавок. Слово soju в буквальному перекладі з корейської мови означає «підпалений (полум’яний) алкоголь» і натякає на процес перегонки браги на відкритому вогні.

Наші співвітчизники неоднозначно відгукуються про смак соджу: для одних це м’яке, зігріваючий спиртне з солодким, трав’яним післясмаком, для інших – слабка горілка з запахом одеколону. З власних спостережень можу сказати, що жінкам соджу подобається більше, ніж чоловікам. Думаю, причина в національній традиції, де справжня горілка повинна бути міцною і злегка гострою.

Справжній соджу прозорий як і горілка, на цьому подібності закінчуються

Історія. Легенди та історичні дані стверджують, що напій соджу винайдений в самому початку XIV століття – саме тоді монголи захопили Корею і принесли з собою рецепт араку (східної анісової настоянки), а заодно і мистецтво дистиляції. З часом арабська анісівка асимілювалася до нових територіальних умов і перетворилася в соджу. Перші виробництва утворилися навколо міста Кесон, і в тому регіоні соджу як і раніше, більше відомий під назвою «арак-джу».

Цікаво, що корейська горілка популярна в обох частинах країни – і Південній, і Північній, і навіть жорсткий режим Чучхе (комуністична ідеологія, розроблена Кім Ір Сеном) не зміг заборонити громадянам вживати улюблений національний алкоголь.

Технологія виробництва соджу

Класичний соджу виготовляють тільки з натуральних інгредієнтів – ячменю, рису або пшениці. Однак протягом майже 30 років (з 1965 по 1991 роки) з метою знизити витрати зернових культур така рецептура перебувала під забороною. Тоді корейці навчилися просто розбавляти звичайний етиловий спирт ароматизаторами (традиційний соджу переганяють на дистилляторі як самогон, а не одержують на ректифікаційній колоні як спирт). Сьогодні в «напівфабрикатах» немає необхідності, але близько 35% корейського соджу як і раніше виготовляється кустарним, дешевим методом.

  1. Сучасні виробники нерідко замінюють рис більш дешевими компонентами: картоплею, солодкою картоплею (бататом).
  2. Справжній соджу повинен пройти наступні етапи виробництва:
  3. Розмелювання, віджимання сировини, додавання води і оцукрювання крохмалю солодом.
  4. Зброджування.
  5. Дистиляція в перегінному кубі.
  6. Фільтрація через бамбукове деревне вугілля.

Останнім часом південнокорейський уряд тримає курс на зниження міцності соджу, все більш популярним стає зовсім слабенький варіант, міцністю до 18 градусів. Можливо, це пов’язано з тим, що у Південній Кореї прийнято ходити по барах з колегами і начальством, щоб зміцнити робочі відносини. Оскільки шеф обов’язково повинен випити з кожним підлеглим, в його інтересах перейти на слабоалкогольне спиртне.

Соджу за межами Кореї

Корейську горілку виробляють також у Китаї – але не корінні жителі Піднебесної, а етнічні корейці. Справа в тому, що за межами півострова рис значно дешевше, відповідно, і собівартість напою виходить нижче.

У Канаді соджу не виробляють, але продають у магазинах і подають у корейських ресторанах, а в США цей напій навіть користується деякими пільгами – щоб продавати соджу, американським підприємцям достатньо мати стандартну винно-пивну ліцензію. Купувати документи, необхідні для продажу міцного алкоголю, не обов’язково. Правда, тільки в тому випадку, якщо мова йде варіацію корейського напою, яка не міцніше 25 градусів. Таке послаблення призвело до того, що в США з’явилося безліч коктейлів з соджу замість звичайної горілки, наприклад, «корейська» версія «Космополитана».

Як пити соджу

Через низьку міцність і солодкуватий присмак культура вживання корейської горілки сильно відрізняється від горілчаного етикету в Україні. Соджу можна пити в «чистому вигляді» з невеликих скляних стопок, температура сервірування – 16-20°C. Однак нерідко напій розбавляють тоніком, цукровим сиропом або іншими газованими напоями, додають смакові ароматизатори дині, лимона або кавуна.

Незважаючи на те, що соджу подають у маленьких стопках, осушувати порцію за один раз вважається поганим тоном, у корейців розроблена церемонія розпиття:

  1. Наливати напій двома руками. Наповнювати чарку собі самому вважається поганим тоном. Поки чарка не спорожніє, доливати не можна.
  2. Пити соджу дрібними ковтками (іноді за згодою всіх присутніх першу чарку випивають залпом).
  3. Під час кожного ковтка молоді учасники застілля відвертаються від старших «товаришів», які сидять за столом, це вважається ознакою поваги.
  4. Закушують соджу м’ясом, рибою, салатами та іншими поживними стравами.

В якості закуски до чистого соджу підійдуть будь-які ситні страви

Сміливим корейським чоловікам подобається коктейль «Поктанджу» – це чарка соджу, опущена на дно кухлі з пивом. Отриманий «корейський йорж» випивають залпом.

Додати коментар