Віскі Лоуленд (Lowland whisky) – особливості рівнинного скотчу

Віскі Лоуленд виготовляють в однойменному регіоні Шотландії (Lowland), що знаходиться, як випливає з назви, у рівнинній частині країни. Хоча в цілому скотч з цього регіону вважається одним з кращих, більшість рівнинних віскі далекі від досконалості – знавці одноголосно віддають перевагу аналогам з Хайленда (Високогір’я). Віскі Рівнини буває односолодовим, купажованим і навіть зерновим.

Цікаві факти

• Колись будь-який рівнинний віскі проходив потрійну дистиляцію, але сьогодні цього правила жорстко дотримується тільки Auchentoshan.
• Віскікурня Daftmill технічно розташована в рівнинній частині країни і відноситься до Лоуленду, але фактично вона знаходиться всього в кількох милях від таких виробництв Хайленда, як Deanston, Glengoyne, Loch Lomond, Tullibardine.
• Найбільша віскікурня Лоуленду – Ailsa Bay – випускає близько 12 мільйонів літрів віскі на рік. Весь цей обсяг використовується в блендах (купажах).

Історія

Колись в Лоуленді процвітало виробництво односолодового віскі, проте з часом на перший план вийшла кількість, а не якість. Власники заводів з Единбурга та Глазго зробили ставку на масового споживача, вигравши у прибутку, але програвши в репутації. У ХVIII-ХІХ ст. ринок виявився заповнений низькоякісним рівнинним віскі, який не йшов ні в яке порівняння з високогірними аналогами.

Шотландська рівнина

Перша світова війна, підвищення податків і Сухий закон у США призвели до банкрутства багато заводів, частина виробництв віскі закрилася, інші перепрофілювалися на виробництво зернового спирту. Однак деякі компанії все ж таки вижили і продовжили випускати якісний односолодовий віскі, що відрізняється м’яким смаком. До числа таких брендів відноситься Glenkinchie на сході від Единбурга і Auchentoshan в передмістях Глазго.

Сьогодні в Лоуленді знаходиться 13 діючих виробництв, наймолодше з них – Annandale – відкрилося в 2014 році.

Характеристики віскі Лоуленд

У букеті типового віскі з Лоуленд можна розрізнити ноти трави, жимолості, вершків, вершкової тягучки, смаженого тосту і кориці.

Виробники односолодового віскі

Відмінності між віскі Хайленда і Лоуленд

Різниця між Хайлендом і Лоулендом не тільки територіальна – ці дві зони відрізняються також культурою, традиціями, історією і навіть діалектом.

Умовна межа проходить від острова Арран (Isle of Arran) на південно-заході країни до міста Інвернесс (Inverness) на північному сході. Високогір’я найбільше схожі на «класичну» Шотландію, як її прийнято зображати у фільмах – сувора і прекрасна природа, клани з багатою історією, люди-воїни, які понад усе цінують свою країну та свободу. Рівнинна частина Шотландії зайнята, по більшій частині, сільськогосподарськими виробництвами, тут багато пасовищ, а пейзажі більш пасторальні. Крім того, якщо Лоуленд безпосередньо межує з Англією і перебуває з нею в економічних відносинах, то Хайленд більш відокремлений і незалежний.

В обох частинах країни виробляють віскі з незапам’ятних часів, проте підхід до цього процесу різний. Хайленд поставляє на ринок практично виключно односолодовий віскі, виготовлений в перегінному кубі старого зразка, що дозволяє зберегти максимальну концентрацію смаку і аромату. Крім того, місцева продукція відрізняється характерним «торф’яним» присмаком, віскі Хайленда нерідко називають «підкопченим» або «димним».

В Лоуленді спиртне далеко не завжди виробляється з ячмінного солоду – в справу йдуть пшениця і кукурудза, моментально переводячи напої з категорії благородного скотчу в розряд зернових віскі. Торф’яний присмак тут практично не зустрічається, а при виробництві використовуються більш сучасні куби з ректифікаційною колоною безперервної дії, які дозволяють випускати набагато більше продукції. Навіть ячмінні зразки рідко залишаються односолодовими, найчастіше їх використовують в купажах.

Такий різний підхід до виробництва віскі був спровокований актом 1784 року (Wash Act). За новим законом віскокурні Хайленда оподатковувались в залежності від розміру їх перегінних кубів, а в Лоулденді потрібно було платити за кожен галон браги.