Коротка історія походження віскі
Слово «віскі» (англійське двояке написання вважається однаково правильним: «whiskey» або «whisky») походить від кельтського «uisge beatha», що в перекладі означає «жива вода». Перше з сучасних написань – «whiskey» – на пляшках з напоєм з США та Ірландії. Друге, «whisky» – на продукції з Шотландії, Канади та Японії. Крім того, шотландський віскі називається «скотчем». Американський і канадський продукт – бурбоном.
Вже століттями «канат» суперечки про походження віскі перетягують між собою Шотландія та Ірландія. Холодні скелясті острови цих країн небагаті фруктами та виноградом. Тому перший віскі робили на основі ячменю. Кожен з народів приписує появу «живої води» собі.
Шотландська версія. Шотландці стверджують, що спосіб перегонки (дистиляції) вони перейняли від місіонерів. Тільки виноградне вино вони замінили ячмінним пивом. Місіонери ж дізналися про дистиляцію від хрестоносців, які побували на Близькому Сході. У свою чергу християнські лицарі «підгледіли» цей метод у арабів.
Брага заливалася в мідний чайник-куб, під яким розводили багаття. Пари браги при кипінні конденсувалися в змійовику і потрапляли в приймальний посуд. Отриману рідину і називали «водою життя» (uisge beatha). Перша письмова згадка про шотландське віскі датується 1494-м роком.
Удосконалив дистиляцію і перегінний куб ірландець Эннесс Коффі в 1830 році. Але вперше такий куб застосував шотландець Роберт Стейн. Винахід Коффі збільшив обсяги виробництва віскі і додав напою нові аромати. Після цього кожна винокурня могла створити неповторний продукт.
Одна з перших конструкцій
Вдосконалений варіант
Спочатку віскі використовувалося ченцями в Шотландії як лікарський засіб. З часом селяни оцінили розважальні властивості напою і почали самі робити його у фермерських господарствах, потім на винокурнях і заводах.
Протягом XIV-XVII століть скотч набув поширення по всій країні. Але спочатку віскі нагадував самогон: його пили відразу після перегонки. На витримку не вистачало ні часу, ні терпіння. У 1579 році парламент Шотландії дозволив виробництво віскі тільки знаті і дворянству. Фермерів це не зупинило. Вони робили скотч підпільно, не зменшуючи обсягів виробництва.
У 1644 році уряд Англії ввів акциз, дозволивши виробляти віскі тільки восьми великим винокурням. Дрібні підприємства відтіснялися, але якість їх продукції була вищою, ніж на великих виробництвах. Зростання популярності віскі сприяло тому, що в 1822 році англійці узаконили винокурні, які до цього працювали підпільно.
Ірландська версія. Походження віскі ірландці тлумачать по-своєму. Вони переконані, що віскі подарував їх народу святий Патрік, покровитель Ірландії. Тільки вступивши на Смарагдовий острів – так називають свій край самі ірландці, Патрік став одночасно вирішувати три богоугодні справи: зайнявся виготовленням «святої води», зверненням в істинну релігію язичників (ймовірно, не без допомоги віскі) і вигнанням з країни отруйних змій (до речі — успішно).
Святий Патрік — перший відомий виробник віскі
Ірландці першими вийшли на міжнародний ринок. Поки непохитні шотландці, напившись віскі, відбивалися в горах від англійців, ірландці не тільки гнали і пили, але і з успіхом продавали свій напій англійцям, які розвозили його по всьому світу. У січні 1608 року англійська корона видала в Ірландії перший торговий патент. В нього входив «роелті» – королевська частка, як податок на підприємництво.
Тоді ж, у XVII столітті переселенці з Ірландії і Шотландії почали робити віскі в Новому Світі. Помітного успіху добилися винокури графства Бурбон штату Кентуккі. В якості сировини вони використовували дешеву в Америці кукурудзу, а дистилят витримували в обпалених усередині дубових бочках. Тому за кращим в США віскі закріпилася назва «бурбон». Згодом цей напій почали виготовляти і в інших країнах. Для японського віскі використовують рис.
