Технологія виробництва і склад текіли
Любителі екзотичного спиртного часто цікавляться складом текіли, вони хочуть приготувати її в домашніх умовах. Але текіла – це не звичайний самогон з кактуса, як прийнято вважати. Технологія виробництва досить складна і вимагає рідкісних інгредієнтів, яких просто немає в нашій місцевості. Справжню текілу можна зробити лише в Мексиці. Але про все по порядку.
Спочатку з’ясуємо, з чого роблять текілу. Для її приготування використовується сік з серцевини блакитної агави – трав’янистої рослини сімейства лілійних. У природі воно росте лише у високогірних районах Західної Мексики на піщано-червоноземному ґрунті. Кілька століть тому мексиканці навчилися вирощувати блакитну агаву на своїх плантаціях разом з квасолею і кукурудзою, що набагато спростило процес виробництва. Для приготування текіли використовується агава віком не менше 8 років.
Склад текіли
В класичну текілу входять такі інгредієнти:
- сік з серцевини блакитної агави;
- дріжджі;
- дистильована вода;
- тростинний цукор або кукурудзяний сироп (необов’язковий компонент, який міститься тільки в декількох видах текіли).
з нього текіла не вийде
На першому етапі сік агави зброджується. В результаті отримана рідина містить 5-7% спирту. Далі цю рідину піддають подвійний перегонці (дистиляції). На виході отримують текілу міцністю 50-55 градусів. Цей напій вже готовий до продажу, але багато-які виробники знижують міцність (і збільшують кількість готової текіли), змішуючи спирт з дистильованою водою. Мексиканське законодавство дозволяє розбавляти текілу до 38%.
Спочатку вся текіла прозора. Але після витримки в бочках від кількох місяців до кількох років вона набуває характерний колір (від жовтуватого до темно-коричневого). У більшості випадків текілу витримують в бочках з-під бурбона (американського віскі) або коньяку. Також деякі виробники використовують абсолютно нові дубові бочки.
Є ще один спосіб надати текілі колір – додати в напій спеціальні барвники (на етикетці буде напис «Gold»), найчастіше використовується дубовий концентрат. Пити текілу, яка містить штучні барвники, фахівці не рекомендують. За смаком вона мало відрізняється від безбарвних аналогів, але коштує дорожче.