Грецька горілка узо – місцевий анісовий напій

Згідно з легендою це спиртне пили боги, щоб знайти безсмертя. У Греції його роблять повсюдно, воно є невід’ємним атрибутом застілля. Йдеться про горілку узо, яку греки вважають своїм національним надбанням і пропонують спробувати кожному туристу, який відвідав країну.

Горілка Узо (Ouzo) – це суміш дистиляту з виноградних вичавків і чистого етилового (зернового) спирту міцністю 40-50 градусів, настояна на анісі та інших ароматичних травах: гвоздиці, мигдалі, ромашці, шпинаті, кориандрі, фенхелі та інших, яка після кількох місяців витримки переганяється повторно. Напій володіє м’яким збалансованим смаком з вираженими нотками анісу і трав, що нагадують італійську самбуку.

У кожного виробника узо своя оригінальна рецептура, технологія і набір трав. Грецьке законодавство зобов’язує дотримуватися двох правил: мінімум 20% алкогольної основи повинен становити винний спирт (з вичавків або соку), аніс у складі обов’язковий.

Як і звичайна горілка узо прозора

Історична довідка. Напої на подобі узо (настоянки винного спирту на травах) з’явилися у візантійську епоху. Їх пили по всій території Оттоманської імперії. У XIV столітті ці рецепти були популярні навіть серед ченців, що жили на горі Афон. За переказами саме ченці першими почали додавати до складу аніс, який в Греції називають словом «узо».

Остаточно технологія виробництва узо сформувалася в XIX після того як Греція здобула незалежність. Центрами виробництва анісової горілки стали острів Лесбос, міста Тирнавос та Каламата. У 1989 році назва «узо» стала грецькою, її можуть використовувати лише виробники, які знаходяться на території країни.

Як пити горілку узо

1. В чистому вигляді. В Греції цей спосіб називається «Sketo». Оптимальна температура подачі узо 18-23°C. Анісову горілку наливають в чарки об’ємом 50-100 мл і п’ють маленькими ковтками, вловлюючи відтінки смаку. Напій збуджує апетит, тому є відмінним аперитивом.

У греків прийнято закушувати узо морепродуктами і легкими салатами, але він також добре поєднується з м’ясними стравами, сиром, фруктами (виноград, цитрусові, яблука), маслинами, солодким десертом і міцною заварною кавою.

Традиційна закуска до узо

2. Розбавленим водою. Традиційний грецький спосіб під час застілля. Для зниження міцності узо розбавляють холодною водою. В більшості випадків використовується пропорція 1:1. Після додавання води напій швидко каламутніє і стає білим. Розведений узо м’якше на смак і пити його простіше.

Після додавання води узо біліє

Змішувати узо з іншими напоями, наприклад, соками або спиртним, не прийнято.

3. З льодом. Щоб перебити яскраво виражений смак анісу в келих з узо додають кілька кубиків льоду. Альтернативний варіант – наливати добре охолоджений напій. Зігріваючись у роті, анісова горілка змінює смакові відтінки.

Коктейлі з узо

В Греції приготування коктейлів з анісовою горілкою вважається блюзнірством, але в Європі бармени створили кілька хороших рецептів.

1. «Іліада»

Склад:

  • лікер Амаретто – 60 мл;
  • узо – 120 мл;
  • полуниця – 3 ягоди;
  • лід – 100 грам.

Приготування: наповнити келих льодом, подрібнити полуницю в блендері. Налити в келих Амаретто і узо, додати полуничну м’якоть, добре перемішати.

2. «Бузо»

Склад:

  • бурбон (американський кукурудзяний віскі) – 60 мл;
  • узо – 30 мл;
  • червоне сухе вино – 15 мл

Приготування: всі інгредієнти добре охолодити і вилити у високий келих, черговість значення не має.

3. «Грецький тигр»

Склад:

  • узо – 30 мл;
  • апельсиновий сік – 120 мл

Приготування: додати в келих з льодом узо і апельсиновий сік, добре перемішати. У деяких рецептах коктейлю апельсиновий сік замінюють лимонним.

Рецепт узо

Аналог анісової горілки можна створити в домашніх умовах. Отриманий напій не має ніякого відношення до традиційного грецького узо, але за смаком чимось її нагадує.

Склад:

  • горілка (розведений до 45 градусів спирт) – 1 літр;
  • вода – 2 літри;
  • аніс – 100 грам;
  • бадьян – 20 грам;
  • гвоздика – 2 бутона;
  • кардамон – 5 грам.

Технологія:

1. В банку зі спиртом додати гвоздику, аніс і кардамон. Щільно закрити кришкою і поставити на 14 днів у темне місце з кімнатною температурою.

2. Процідити спирт через марлю, розбавити його водою і перелити в перегінний куб

3. Прянощі покласти в сухопарник або підвісити на марлі в перегінному кубі.

4. Перегнати традиційним способом.

5. Перед вживанням готовий домашній узо витримати 2-3 дні в темному місці.

Домашній узо

Додати коментар