Арак – анісова гордість Сходу

Арак (Арака, Аракі, Архі, Аріки) – це група спиртних напоїв міцністю 40-60 градусів, які є настоянкою дистиляту (продукту перегонки забродженої сировини) на анісі. Найчастіше має жовтий, золотистий, білий або прозорий колір.

Арак поширений на Близькому Сході, в Центральній Азії та на Балканах. За смаком і технологією виробництва він схожий на грецьку горілку Узо, болгарську мастику, італійську самбуку і турецьку ракію.

З арабської мови слово «Арак» перекладається як «пот» або «потіти». Мається на увазі процедура перегонки браги, під час якої готовий дистилят краплями стікає в ємність по довгуватому горлечку.

Арак з’явився близько 300 років тому на Сході. Де саме – історики сказати не можуть. За однією з версій його придумали в Іраку, після чого торговці поширили напій по всьому світу. Згідно іншої версії арак привезли з собою на захоплені землі монгольські воїни Чингісхана.

Вважається, що в помірних кількостях (до 30 мл на день) арак корисний при розладах шлунка, коліті, захворюваннях верхніх дихальних шляхів та статевої системи у чоловіків. У східній медицині його застосовують для підвищення імунітету, посилення кровообігу і омолодження шкіри. З-за високого вмісту анісу арак шкідливий людям з хронічними хворобами шлунка, кишечника і серцево-судинної системи.

Технологія виробництва. Алкогольна основа настоянки залежить від регіону виробництва. У Монголії використовується кумис (зброджене молоко кобили спочатку переганяють на самогон, потім настоюють на анісі). У Південно-Східній Азії арак роблять з соку кокосової пальми, рису, очерету, фініків, інжиру. В Туреччині, Лівані дистилят отримують з виноградних вичавок, які залишилися після приготування вина. На Балканах популярний арак із слив та інших фруктів.

Після того як сировина перебродить її тричі переганяють (ось чому неправильно називати арак горілкою, він ближче до самогону). Потім додають аніс (бадьян) і настоюють в дубових бочках або пляшках з довгим вузьким горлечком. Іноді в склад додаються інші інгредієнти, наприклад, трави або насіння рослин, мед, спеції. В кожному регіоні є свої особливості.

В більшості країн немає промислового виробництва арака

Для приготування араку в домашніх умовах раджу ознайомитися з рецептом анісової настоянки. Можна використовувати спирт, горілку чи самогон. Результат майже не відрізняється від магазинних аналогів.

Як пити арак

На Сході арак прийнято розбавляти холодною водою без газу в пропорції 1:2 (одна частина настойки до двох частин води). Через реакції ефірних олій анісу з водою напій відразу біліє, тому в арабському світі його ще називають «молоком лева». Іноді виробники продають вже розведений арак, він початково білий.

Розведений і не розбавлений арак

Арак правильно пити під час прийому їжі рясно закушуючи гострими ароматними стравами близькосхідної кухні. В деяких країнах в якості закуски ще подають горіхи, фрукти або додають кілька крапель напою у каву.

Непідготовленому туристу, звиклому до європейських алкогольних традицій, арак,  який сильно пахне анісом, молочного кольору і міцністю близько 20% (розведений) може не сподобатися. Це нормально.

p.s. У більшості регіонів арак роблять вдома або на невеликих винокурнях, часто якість його очищення від альдегідів і сивушних масел залишає бажати кращого. Тому захоплюватися їм не варто.

Додати коментар