Про якість, користь і шкоду розливного вина

У багатьох містах України відкрилися магазини, які торгують розливним вином. Покупців у них явно бракує. Продукція там дешева і за заявою продавців екологічно чиста. Але більшість покупців навіть не здогадуються, що в цих магазинах замість благородного напою їм підсовують «бурду», склад якої не завжди можуть визначити навіть хіміки.

Традиція продавати розливні вина з’явилася в Криму. Багато які відпочиваючі хочуть покуштувати продукцію місцевих виноробів. Але от тільки хороше вино не продається на місцевих ринках, так як воно коштує дорого і вимагає відповідних умов для зберігання.

Якісне вино на розлив можна спробувати тільки під час екскурсій по винних заводах. Замовити подібну дегустацію можна в будь-якому курортному місті. Саме так я раджу поступати тим, хто хоче скуштувати місцеві сорти вин. На заводах, що проводять дегустації, ризик натрапити на небезпечну для здоров’я підробку мінімальний.

Виробники намагаються надати для проби своє якісне вино. Вони сподіваються, що по приїзду додому ви станете їх постійним покупцем. У цьому випадку дегустація вина є рекламою.

Зовсім інша ситуація на ринках і в невеликих магазинах. Щоб було простіше зрозуміти суть обману, я розповім про методи виробництва вин на розлив.

дегустація розливного вина на заводі

Технології виробництва розливного вина

1. З власного винограду. Цим способом можна отримати справжнє домашнє вино. Але проблема в тому, що вийти на об’эми виробництва в сотні літрів неможливо, оскільки у милих бабусь і дідусів, які торгують на ринках, нема своїх виноградних плантацій.

У більшості випадків вино на продаж готується не з соку, а з виноградних вичавок, в які додається вода, цукор і спирт. При цьому про дотримання традиційної технології і гігієни мова не йде. Отриманий продукт тільки віддалено нагадує вино. Щоб не потрапити в лікарню раджу відмовитися від вживання цього сумнівного винного напою.

Пити домашнє вино можна лише в тому випадку, якщо ви знаєте, що господарі готували його для себе, а не для продажу.

2. Крадіжка з винних заводів. Цим зазвичай грішать невеликі магазинчики. Вони практично за безцінь купують крадене або зіпсоване вино з заводів, розбавляють його і продають. При цьому про якість ніхто не турбується. У таких точках продажу навіть можуть бути підроблені сертифікати якості, оскільки крадіжкою вина займається не одна людина, а ціле злочинне угруповання.

3. Винний концентрат. Цей метод виробництва ще називають “вино з порошку”. Для приготування досить з’єднати воду, спирт, спеціальні ароматизатори, цукор, лимонну кислоту і інші інгредієнти. Отриманий напій за смаком може нагадувати вино, але насправді ним не є. Про шкоду цього хімічного букету всі здогадуються, людині, яка спробувала його загрожує сильне отруєння і алергія.

Якщо раніше розливне вино продавалося тільки в курортних містах, то тепер його можна купити скрізь. Собівартість виробництва вина з порошку мінімальна, а прибуток для власників істотний.

Ще один цікавий момент – спробуйте знайти у нас в магазинах розливне вино із Франції або Італії. Його нема і бути не може, такий продукт пропонують місцеві виробники в більшості випадків з Криму або Кубані. Всесвітньо визнаної технології виробництва вина на розлив, яке можна перевозити на далекі відстані, просто не існує. Це винахід місцевих виноробів.

За кордоном розливні вина продають тільки в дорогих ресторанах, що володіють власними винними підвалами, легальних сімейних винокурнях і на великих заводах, де є всі умови для зберігання бочкового вина. Але навіть там його не розливають у пластикові пляшки, це взагалі нонсенс. Алкоголь розщеплює пластик, внаслідок чого вино стає небезпечним для здоров’я.

Висновок: розливне вино, яке продається в містах далеких від центрів виноробства, повинно насторожувати. Швидше за все, вам пропонують низькоякісний сурогат. Спробувати справжнє вино на розлив в наших реаліях можна тільки на великих заводах. У всіх інших випадках набагато безпечніше пити звичайні пляшкові вина.