Правила і секрети дегустації коньяку

Не так багато людей знають, як правильно пробувати і оцінювати спиртні напої. Тут немає нічого складного, досить знати декілька нюансів. Якщо ви вирішили вперше продегустувати коньяк, цей матеріал буде вам корисний. Ми розглянемо процес дегустації коньяку, що складається з трьох етапів.

Перша порада – використовуйте лише спеціальний коньячний келих (снифтер). Не наливайте коньяк в чарку, інакше ви не зможете насолодитися його запахом. Келих повинен бути чистим (ретельно протертим) і абсолютно сухим. Це допоможе оцінити зовнішній вигляд напою.

Класична дегустація коньяку складається з трьох фаз: «очі», «ніс» і «рот». Спочатку оцінюється зовнішній вигляд, запах і тільки потім смак.

На фазі «очей» оцінюється відтінок коньяку. Колір залежить від витримки та наявності (відсутності) карамелі в спирті. Коньяк може мати різні відтінки: світло-золотистий, червонуватий з бронзовим або мідним відливом, темно-бурштиновий і навіть коричневий.

колір коньяку буває різним

Але тільки за кольором визначити вік коньяку неможливо, так як у нього могла додаватися карамель. Якщо напій з маркуванням V. S. або V. S. O. P. (витримка 2-4 роки) має дуже темний колір – у нього однозначно додавали карамель. За кілька років витримки в дубових бочках коньяк не може сильно потемніти.

Якісним можна назвати ідеально прозорий маслянистий напій, що має живий блиск. Потьоки на келиху з хорошим коньяком повинні бути рівними і рельєфними. На цьому візуальна дегустація коньяку закінчується.

Під час наступної фази оцінки («Ніс») фахівець використовує можливості свого нюху. Деякі професіонали зовсім не оцінюють коньяк візуально, вважаючи, що колір і консистенцію легко підробити. Вони відразу переходять до аналізу запаху. Для цього келих наповнюється не більш ніж на третину.

Фаза «перший ніс» – коньяк не збовтують, а відразу підносять до носа на відстань 10-15 см, намагаючись вловити перші летючі речовини.

«Другий ніс» – келих кілька секунд крутять у руках, потім пару раз нахиляють його в різні боки. Після цього напій підносять ближче до носа, оцінюючи ароматичний букет. Дуже добре якщо коньяк пахне ваніллю, медом, шоколадом, прянощами або кокосовим горіхом.

Коньяк витримкою понад 15 років повинен мати запах грибів, сиру, вершкового масла, перестиглих фруктів, мигдалю і лісових горіхів. Цей аромат називається «rancio» (рансио), він притаманний тільки елітним витриманим коньякам і деяким маркам кріплених вин.

На фазі дегустації «третій ніс» оцінюється поєднання всіх ароматів напою. Не потрібно підносити ніс занадто близько до келиха, оскільки є ризик обпалити слизову оболонку. Опік безпечний, але на деякий час ви втратите нюх і не зможете довести дегустацію до кінця.

Щоб зняти роздратування носоглотки від коньячного спирту достатньо понюхати тильну сторону своєї долоні.

Заключна фаза дегустації називається «рот». Після невеликого глотка коньяк кілька секунд тримають у роті, втягнувши трохи повітря. Так визначають м’якість оцінюваного напою. Чим якісніше коньяк, тим довше триває післясмак. У смаку дегустованого напою не повинно відчуватися спирту.

Досвідчені дегустатори користуються ще одним секретом – вони не миють келих. В хорошому коньяку аромат зберігається протягом декількох днів, а іноді і тижнів.

Додати коментар